про труп

1) туги́й, негнучки́й, нееласти́чний; жорстки́й

2) закостені́лий, здерев'яні́лий

3) щі́льний, густи́й

4) непохи́тний, незла́мний

5) натя́гнутий, ви́мушений; мані́рний

6) важки́й

7) си́льний ( про вітер)

8) сильноді́ючий; міцни́й ( про напій)

9) надмі́рний ( про вимогу тощо)

10) висо́кий ( про ціни); стійки́й ( про ринок)

11) суво́рий ( про покарання тощо)

12) pred. розм. до сме́рті; страше́нно

••

1) паперо́ві гро́ші

2) труп

3) незгра́бна люди́на

4) безнаді́йна (невипра́вна) люди́на

- decomposed body

1) гни́ти, розклада́тися ( про труп)

2) виклика́ти гниття́

3) розклада́тися (мора́льно); зазна́ти впли́ву кору́пції

1. n розм.

1) вексель

2) підроблена банкнота

3) таємний лист

4) незграбна людина

5) босяк; бурлака

6) хлопак

7) труп

2. adj

1) міцний, тугий, негнучкий, нееластичний; жорсткий

2) закляклий, застиглий, задубілий, заціпенілий; здерев'янілий

3) напружений, дерев'яний

4) напіврідкий, в'язкий, густий, щільний

5) непохитний, незламний, твердий, рішучий

6) запеклий, завзятий

7) незграбний, неловкий

8) п'яний

9) холодний, манірний, натягнутий, вимушений

10) важкий

11) крутий (спуск)

12) сильний (про вітер)

13) міцний (про напій)

14) сильнодіючий (про ліки)

15) високий (про ціни)

16) стійкий (про ринок)

17) надмірний (про вимогу тощо)

18) суворий (про покарання)

19) щільно упакований

20) розм. повнісінький

21) pred. розм. до знемоги; до смерті

22) упертий

23) мор. остійний, нехиткий

* * *

1) вексель; підроблена банкнота; підроблений чек

2) таємний лист; секретне послання; записка, передана потай

3) босяк, волоцюга

4) зануда

5) жаднюга, скнара

6) п'яна як чіп людина

7) труп, мрець

8) учасник змагання, приречений на невдачу ( про скакового коня)

9) хлопець, людина

10) cл. робітник ( некваліфікований); роботяга; батрак

1) жорсткий, міцний; тугий, нееластичний

2) закляклий, застиглий; заціпенілий; напружений, дерев'яний

3) погано діючий, тугий

4) напіврідкий; в'язкий, густий, щільний

5) твердий, рішучий, непохитний

6) запеклий, завзятий

7) незграбний; п'яний як чіп

8) холодний, манірний; церемонний

9) важкий (напр, про іспит)

10) важкий, крутий (про спуск, підйом)

11) твердий, важкий для обробки ( про ґрунт)

12) сильний ( про вітер); міцний ( про напої); сильнодіючий ( про ліки)

13) ( про ціни) високий; стійкий

14) надмірний ( про вимоги)

15) суворий ( про покарання)

16) щільно упакований; повнісінький

17) упертий

18) мeд. ригідний

19) мop. остійний

1) до знемоги, до смерті; до чортиків

2) жорстко; не гнучись

1. n

1) дорога, шлях, шосе

2) (the road) велика дорога

3) напрям, шлях

4) спосіб (досягти чогось); шлях (до чогось)

5) вулиця, бруківка; проїзна частина вулиці

6) рбуд, магістральна вулиця (у назвах)

7) амер. залізниця

8) (the road) амер. міста, де відбуваються спортивні змагання (гастролі театральних труп)

9) звич. pl мор. рейд

10) гірн. штрек, підземна виробка

2. v

знаходити дичину по запаху (про собаку)

* * *

1) дорога, шосе

2) напрямок, дорога

3) шлях ( до чого-небудь), спосіб ( досягнення чого-небудь)

4) вулиця; бруківка; проїжджа частина вулиці

5) (Road) роуд, магістральна вулиця (у назвах; скорочено Rd)

6) aмep. залізниця

7) aмep. ( the road) гастрольний маршрут; міста, де проходять гастролі театральних труп або спортивні змагання

8) pl; мop. рейд

9) гipн. штрек, підземна виробка

1) вексель; підроблена банкнота; підроблений чек

2) таємний лист; секретне послання; записка, передана потай

3) босяк, волоцюга

4) зануда

5) жаднюга, скнара

6) п'яна як чіп людина

7) труп, мрець

8) учасник змагання, приречений на невдачу ( про скакового коня)

9) хлопець, людина

10) cл. робітник ( некваліфікований); роботяга; батрак

1) жорсткий, міцний; тугий, нееластичний

2) закляклий, застиглий; заціпенілий; напружений, дерев'яний

3) погано діючий, тугий

4) напіврідкий; в'язкий, густий, щільний

5) твердий, рішучий, непохитний

6) запеклий, завзятий

7) незграбний; п'яний як чіп

8) холодний, манірний; церемонний

9) важкий (напр, про іспит)

10) важкий, крутий (про спуск, підйом)

11) твердий, важкий для обробки ( про ґрунт)

12) сильний ( про вітер); міцний ( про напої); сильнодіючий ( про ліки)

13) ( про ціни) високий; стійкий

14) надмірний ( про вимоги)

15) суворий ( про покарання)

16) щільно упакований; повнісінький

17) упертий

18) мeд. ригідний

19) мop. остійний

1) до знемоги, до смерті; до чортиків

2) жорстко; не гнучись

1. n

1) (the dead) збірн. мертві, померлі, небіжчики

2) глуха пора

3) pl гірн. пуста порода

2. adj

1) мертвий; померлий; дохлий

2) що стосується смерті

3) неживий

4) загиблий; що сконав

5) зів'ялий, засохлий (про рослини); пропалий

6) нерухомий; позбавлений ознак життя

7) глибокий, мертвецький (сон)

8) занімілий, нечутливий; що втратив чутливість

9) нечутливий, нечуйний, байдужий; глухий, сліпий (до чогось)

10) непридатний

11) погаслий

12) фальшивий, хибний

13) що вийшов з ужитку, недіючий

14) цілковитий, повний

15) спорт. що вийшов з гри

16) гірн. непровітрюваний (про виробку); застійний (про повітря); непродуктивний (про породу)

3. adv

1) смертельно; вкрай; цілковито

2) точно, рівно; прямо

4. v розм.

1) помирати

2) втрачати сили

3) охолоджуватися

4) занапащати, умертвляти

5) ослабляти; заглушати; позбавляти життєвої сили

* * *

1) ( the dead) мертві, померлі, небіжчики

2) глуха пора

3) разг. див. dead letter 2

4) cл.; див. dead-beat I

5) pl; гipн. пуста порода

1) мертвий; померлий; дохлий; пов'язаний зі смертю

2) зів'ялий, засохлий; загиблий; з сухого листя, гілок

3) неживий; dead matter нежива матерія; неорганічна речовина

4) позбавлений ознак життя, безплідний, пустий; dead soil неродючий ґрунт

5) онімілий, який втратив чутливість

6) байдужий; сліпий або глухий ( до чого-неудь)

7) непридатний, який втратив основну властивість або функцію, який втратив силу; dead street глуха вулиця, тупик; dead channel старорічище; dead capital мертвий капітал

8) несмачний, недобрий; dead wine прісне вино; погаслий, згаслий; фальшивий, помилковий

9) недіючий, який вийшов з ужитку; застарілий; вимерлий, древній

10) глухий ( про звук); тьмяний

11) млявий, апатичний; заціпенілий

12) глухий; сумний, одноманітний, нудний; dead season мертвий сезон

13) позбавлений руху, нерухомий, застиглий; який не рухається, стоїть на місці; який зупинився; бездіяльний; dead motor заглухлий двигун; to make dead eл. знеструмити, вимкнути

14) повний, цілковитий, глибокий, крайній; dead stop повна зупинка; dead faint глибока непритомність; втрата свідомості; dead calm мертвий штиль; dead failure /frost/ повний провал; фіаско

15) страшенно, жахливо

16) кoм. збитковий

17) cпopт. який вийшов з гри; dead ball м'яч, що не зараховується

18) юp. позбавлений прав

19) фiз. який поглинає звуки

20) пoлiгp. непридатний; використаний

21) гipн. непровітрюваний ( про виробку); застійний ( про повітря); нерухомий

22) гipн. пустий, який не містить корисних копалин; непродуктивний

23) eл. який не знаходиться під напругою, вимкнений

1) до смерті, украй; зовсім

2) точно, рівно, прямо

3) не рухаючись

1) умирати; втрачати сили; охолоджуватися

2) губити, умертвляти

3) позбавляти життєвої сили, послабляти; заглушати

1) рукопа́шн|ая [схва́тка], -ый бой: единобо́рство (combat singulier);

2) (boxe) бли́жний бой;

2. (cadavre) труп, [мёртвое] те́ло;

3. (physique) те́ло; веще́ство (substance);

4. (personnes) ли́чный соста́в; персона́л; корпора́ция; ко́рпус;

5. milit. ко́рпус ◄pl. -а'►; часть ◄G pl. -ей► f (petite unité);

1) карау́л; ка́раульные часовы́е

6. (partie principale) гла́вн|ая <основна́я> часть; -ый ко́рпус;

7. imprim кег[е]ль;

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

1. n

1) тіло; плоть

2) тулуб

3) корпус (коня)

4) стовбур; стебло

5) рел. тіло господнє

6) труп, тіло

1) розм. людина, особа

8) головна (основна) частина (чогось)

9) предмет

10) фіз., астр. тіло; речовина

11) консистенція (рідини тощо)

12) міцність (вина)

13) кузов

14) кістяк

15) корпус (корабля)

16) ав. фюзеляж

17) тех. станина

18) ствольна коробка (гвинтівки)

19) стакан, корпус (снаряда)

20) ліф (сукні) (тж body of a dress)

21) друк. ніжка літери

22) реторта; перегінний куб

23) група людей

24) орган; товариство; асоціація; ліга; рада; корпус

25) юридична особа, суб'єкт (права)

26) загін, військова частина

27) група предметів (речей); сукупність, комплекс

28) велика кількість (чогось); маса, багато, сила; більшість

29) збірник (законів тощо)

2. v

1) надавати форми

2) зображувати; втілювати; типізувати

* * *

1) тіло; плоть; тулуб; корпус ( коня); стовбур; стебло; peл. тіло господнє

2) труп, тіло

3) , дiaл. людина

4) головна, основна частина ( чого-небудь); корпус ( книги)

5) предмет; cпeц. тіло, речовина

6) консистенція ( рідини); покривальна здатність ( фарби)

7) міцність ( про вино)

8) кузов

9) кістяк, ост

10) корпус ( корабля)

11) aв. фюзеляж

12) тex. станина

13) ствольна коробка ( гвинтівки)

14) стакан, корпус ( снаряда)

15) ліф ( плаття)

16) пoлiгp. ніжка літери

17) заст. реторта, перегінний куб

18) група людей; орган; товариство; асоціація; ліга; юридична особа, суб'єкт ( права); загін, військова частина

19) група предметів, речей; сукупність, комплекс; збірник ( законів)

20) велика кількість ( чого-небудь); маса; масив

1) l. надавати форму

2) зображувати; втілювати; типізувати (тж. body forth)

1) tr: Wäsche, Geschirr; Mund, Kehle, Zähne, Augen полоска́ть про-. Wäsche, Geschirr auch вы́полоскать pf. Geschirr: abwaschen мыть вы́мыть. leicht spülen спола́скивать сполосну́ть | spülen полоска́ние

2) tr jdn./etw. wohin schwemmen, treiben выноси́ть вы́нести кого́-н. что-н. куда́-н. die See spülte eine Leiche ans Ufer во́лны мо́ря вы́несли труп на бе́рег / во́лнами труп приби́ло к бе́регу. über Bord < von Deck> spülen смыва́ть /-мыть с па́лубы. jd. ließ sich von der Menschenmenge aus dem Stadion in eine Seitenstraße spülen толпа́ вы́несла кого́-н. со стадио́на в переу́лок | sich den Ärger mit einem Kognak von der Seele spülen залива́ть /-ли́ть неприя́тности коньяко́м

1) itr an etw. v. Welle ans Ufer нака́тываться /-кати́ться к чему́-н.

2) itr: Toilettenspülung betätigen спуска́ть /-пусти́ть во́ду в унита́зе | spülen спуск воды́ в унита́зе

1. n

1) воєнна здобич; трофеї (тж the spoils of war)

2) зброя, обладунок, зняті з убитого (переможеного) ворога

3) награбоване добро

4) мародерство; пограбування

5) вигода, прибуток; перевага

6) pl державні посади, що розподіляються серед прихильників партії, яка перемогла на виборах

7) рідкісна книга (визначний твір мистецтва тощо), придбана з труднощами

8) псування, заподіяння шкоди

9) шкода

10) амер. макулатура

11) гірн. вийнятий фунт, пуста порода

12) карт. нічия у грі в карти для п'ятьох

13) pl останки (труп) тварини

14) pl скинута шкіра змії

2. v (past і p.p. spoiled, spoilt)

1) псувати

2) псуватися, тухнути, гнити, гнисти (про продукти)

3) пестити, балувати

4) убити, порішити, усунути (когось)

5) грабувати; розкрадати; мародерствувати; займатися пограбуванням

6) позбавляти (чогось — of)

* * *

1) військова здобич, трофеї; зброя, збруя, узяті в убитого або переможеного ворога; награбоване добро

2) icт. мародерство, грабіж

3) вигода, прибуток

4) pl державні посади, що розподіляються серед прихильників партії, яка перемогла на виборах

5) твір мистецтва, рідкісна книга e т. п. придбані з трудом

6) псування, нанесення шкоди; шкода

7) cл.; пoлiгp. бракований відбиток

8) гipн. порожня порода; вийнятий ґрунт

9) кapт. нічия в карточній грі для п'ятьох

1) псувати

2) балувати

3) псуватися, гнити ( про продукти)

4) ( for) мати потяг ( до чого-небудь) II ( spoiled)

5) грабувати; мародерствувати

6) (of) позбавляти ( чого-небудь)

1) дорога, шосе

2) напрямок, дорога

3) шлях ( до чого-небудь), спосіб ( досягнення чого-небудь)

4) вулиця; бруківка; проїжджа частина вулиці

5) (Road) роуд, магістральна вулиця (у назвах; скорочено Rd)

6) aмep. залізниця

7) aмep. ( the road) гастрольний маршрут; міста, де проходять гастролі театральних труп або спортивні змагання

8) pl; мop. рейд

9) гipн. штрек, підземна виробка